Епікондиліт, як правило, локалізується в верхніх кінцівках. Хвороба викликає біль та функціональні порушення. Як правило, страждають люди з постійними фізичними навантаженнями, пов‘язаними зі спортивною або професійною діяльністю, коли людина виконує монотонні повторювальні рухи.

Епікондилітом хворіють як чоловіки, так і жінки віку 40 – 50 років, а найрозповсюдженішим його видом являється епікондиліт ліктьового суглоба. Виникає хвороба при запальному процесі за участі синовіальної оболонки, плечової сумки, окістя та кільцевої зв‘язки. З часом рубцева тканина заміщує нормальну. При таких процесах виникає послаблення тканин, а це провокує великий ризик їх пошкодження.

Часті травмування та недосконала регенерація призводять до погіршення біомеханіки, порушення роботи м‘язів, в кінцевому результаті до утворення такої хвороби як епікондиліт.

Різновиди епікондиліту

Епікондиліт ліктя може виникнути як в правій, так в лівій руці, проте найчастіше страждає та, на яку припадають більші навантаження (ведуча).

Виділяють 2 види епікондиліту:

  • Латеральний епікондиліт ліктьового суглобу (тенісний лікоть або зовнішній епікондиліт). Хвороба «лікоть тенісиста» – це патологічні зміни сухожилля, що мають кріплення до зовнішнього надвиростка.
  • Медіальний епікондиліт ліктьового суглобу (лікоть гольфіста або внутрішній епікондиліт). При захворюванні запалюються сухожилля розташовані вздовж внутрішнього надвиростка.

Вищезазначені види хвороби являються найбільш розповсюдженими.

Виділяють також:

  • Травматичний епікондиліт. Схильні до появи хвороби люди старші 40 років та/або мають артроз чи остеохондроз.
  • Посттравматичний епікондиліт як правило, викликаний тим, що пацієнт в період реабілітації ігнорує настанови та приписи лікаря.

Причини появи епікондиліту

Головною причиною епікондиліту є постійні навантаження на сухожилля в місці прикріплення м'яза до плечової кістки.

На розвиток хвороби впливають такі чинники:

  • регулярне перенесення важких предметів;
  • постійні навантаження на м‘язи передпліччя та лікоть;
  • проведення активних ударів в лікоть та/або його травмування;
  • систематичне виконування скручування та розкручування верхніх кінцівок;
  • недотримання вказівок лікаря в період реабілітації після перенесеної травми.

Існує безліч професій, які можуть стати тригером виникнення епікондиліту: муляр, хірург, скрипаль, маляр, художник, швачка, доярка, програміст.

Симптоматика епікондиліту

Хоча при епікондиліті усіх різновидів страждають м‘які тканини суглоба, прояви симптомів різні. Так, пацієнти, що страждають на латеральний епікондиліт:

  • Відчувають біль в лікті, котрий посилюються при розгинанні. Він становиться сильнішим, коли в руці є  важкий предмет.
  • Окрім болю в області кріплення сухожилля виникає ущільнення, яке при пальпації болить.
  • Виникає зменшення м‘язової сили при опорі захоплення та/або повороті кисті.

Хворі на медіальний епікондиліт відчувають локальний біль в медіальній частині ліктя, а також:

  • Біль має наростаючий характер, виключення – гостре травмування.
  • Відмічається посилення болю коли відбувається опір зап‘ястям.
  • Страждають на слабкість м‘язів при захваті предметів.

 

Спеціалістами медичного центру «Аксіома» використовуються наступні методи лікування епікондиліту

Мультидисциплінарна команда медичного центру «Аксіома», індивідуальний підхід, сучасні методи лікування, наявність професійного обладнання допоможуть якомога швидко відновити стан здоров‘я наших пацієнтів.  Сприятливі умови перебування в нашому центрі та доброзичливість персоналу зроблять процес одужання максимально комфортним.

Ефекти від лікування епікондиліту

  • Зниження та усунення запального та больового синдрому.
  • Покращення обсягу рухів у суглобі.
  • Відновлення якості життя.
  • Збільшення рухової активності.
  • Нормалізація обмінних процесів на клітинному та тканинному рівні.
  • Поліпшення мікроциркуляції у суглобі та оточуючих м’язах.
  • Зняття м'язового спазму.
  • Покращення трофіки в усіх структурах суглоба, включаючи кісткову, хрящову та м'язову тканини.