Психологія

• Генетичні фактори.
• Зміни у роботі мозку та нейрохімічний дисбаланс внаслідок низького рівня серотоніну.
• Стресові життєві події, соціальний тиск або небезпечні умови проживання.
• Травматичні переживання: фізичне, сексуальне або емоційне насилля, втрата близької людини, війна або природні катастрофи.
• Негативні життєві події: стресові ситуації, такі як проблеми на роботі, фінансові труднощі, розлучення.

• Неврози та стресові розлади: генералізований тривожний, панічний, соціальний тривожний тощо.
• Розлади спектра аутизму: аутизм, синдром Аспергера.
• Афективні розлади: депресія, біполярний афективний розлад та сезонний афективний розлад.
• Психози.
• Розлади особистості.
• Розлади харчування: анорексія, булімія, компульсивне переїдання тощо.

• Зміни настрою: знижений настрій, відчуття вини, безнадійності, байдужість до попередніх приємних речей.
• Тривога та страх: часте або надмірне відчуття тривоги, паніки, страху або постійного переживання загрози без конкретних причин.
• Зміни у поведінці: радикальні зміни в побутових звичках, суспільній активності, апетиті, сні або енергії; нездатність сконцентруватися або прийняти рішення; збільшена агресивність.
• Зміни в режимі сну: безсоння, нерегулярний сон, постійно сняться кошмари.
• Суїцидальні думки: поява думок про самогубство, наміри або плани щодо самогубства, безпосередній ризик для власного життя.
• Соціальне відхилення: відчуття відокремленості або відчуження від оточення, відмова від участі в соціальних подіях, відсутність бажання спілкуватись з близькими.
• Порушення харчування: поява нездорових звичок харчування, таких як анорексія (відмова від їжі) або булімія (надмірне переїдання та «очищення» від їжі).
• Неможливість сконцентруватися та бути продуктивним.

• Клінічне спостереження

Психолог спілкується з пацієнтом та спостерігає за його поведінкою, настроєм, емоціями та іншими проявами.

• Стандартизовані психологічні тести

За допомогою тестів оцінюються різне психологічне функціонування. Пацієнт проходить тести на тривожність, депресію, когнітивні здатності тощо.

• Анкетування

Пацієнт заповнює анкету. Його відповіді допомагають оцінити загальний емоційний стан та здатність функціонувати.

• Медичні та лабораторні тести

Проведення медичних тестів може виключити можливість органічної причини психічних симптомів, які можуть виникати через фізичні проблеми.

• Спілкування з членами родини

У разі необхідності отримання додаткової інформації про стан та поведінку пацієнта, психолог може поспілкуватися з родичами та близькими.

Використовуються різні підходи та комбінування кількох методів:

• Психотерапія: спілкування з пацієнтом для розв'язання психологічних проблем.
• Медикаментозна терапія: призначення лікарських препаратів для покращення симптомів та психічного стану пацієнта.
• Сімейна терапія: форма терапії, в якій працюють з усією сім'єю, щоб розв'язати конфлікт, покращити комунікацію та зміцнити взаємини.
• Психолог завжди уважно спостерігає за пацієнтом під час лікування. Оцінює його реакції та зміни під час терапії, корегує методи з урахуванням отриманих результатів.