2023-07-21
Тривожно-депресивний розлад – це стан, при якому у пацієнта одночасно, в рівному ступені, присутні симптоми тривоги та депресії, однак окремо ці стани виражені не чітко.
Орієнтуючись на дані всесвітньої організації охорони здоров’я більш ніж 300 мільйонів людей по всьому світу страждають на тривожно-депресивний розлад. Лікування його потребують люди різного віку, проте мало пацієнтів своєчасно звертаються до спеціалістів.
Тривожно-депресивний розлад має велику небезпеку – при його запущеності, життя пацієнта може закінчитися суїцидом. В реакції людини на стресові ситуації виступають два стани – тривога та депресія. Їх поєднання зустрічається в проміжку від 23 до 87 %.
Тривожно-депресивний синдром – це розлад, на який більш за все страждають пацієнти жіночої статі. Пов’язано це з частими змінами гормонального стану в різних життєвих випадках – вагітність, менструальний цикл, клімакс.
Різновиди тривожно-депресивного розладу
Різного роду стресові життєві обставини, розлучення, бездітність, втрата соціальних статусів, наявність психічних розладів в анамнезі, післяродовий період – це фактори, які можуть спричинити тривожно-депресивний розлад. Протокол лікування визначить лікар після всебічного обстеження пацієнта та виявлення стадії розладу.
Виділяють 3 стадії тривожно-депресивного розладу:
- На першій стадії спостерігається підвищена чутливість, роздратованість, незначна тривожність, швидка втомлюваність, безсоння.
- Друга стадія – психосоматична – для якої характерні соматичні прояви – м’язовий біль, сексуальна дисфункція, головокружіння, прискорене серцебиття, болі в грудній клітині та животі. Окрім цього з‘являється відчуття тривоги.
- На третій стадії спостерігається загострення проявів перших двох стадій, відчуття тривоги збільшується, падає самооцінка, з’являється апатія, практично не має настрою.
В залежності від наявних симптомів розділяють тривожно-депресивні розлади на:
- панічний розлад;
- тривожно-фобічний розлад;
- тривожно-депресивний розлад;
- генералізований тривожний розлад;
- посттравматичний стресовий розлад
- депресія.
Причини тривожно-депресивного розладу
До причин появи даного виду розладу відносять:
- генетичну схильність;
- наявність дитячих психотравм;
- негативне мислення та оцінне сприйняття;
- високу емоційність та нестабільність психіки;
- наявність стресових ситуацій в повсякденному житті;
- розвинення патологій, що призводять до нервових розладів.
Симптоми тривожно-депресивного розладу
У кожного пацієнта по своєму проявляється тривожно-депресивний розлад. Симптоми виникають внаслідок дії на людину різних факторів. Проте, існують основні симптоми, психічні та фізичні, за якими можна визначити наявність розладу.
Основні психічні симптоми:
- порушення сну;
- швидко з‘являється відчуття втоми;
- виникають проблеми з концентрацією;
- зниження емоційного фону та поганий настрій;
- емоційні коливання - від апатії до проявів злості;
- тривожність, відчуття страху, роздратованість без явних причин.
Основні фізичні симптоми:
- відчуття ознобу;
- підвищена пітливість;
- прискорене серцебиття;
- прояви моторної напруги;
- зниження рухової активності;
- нудота та порушення апетиту, відмова від їжі.
Спеціалістами медичного центру «Аксіома» використовуються наступні методи діагностики та лікування тривожно-депресивного розладу
- Консультація лікаря-невролога для встановлення правильного діагнозу та призначення відповідного лікування.
- За необхідності, лікар скеровує пацієнта на консультацію до психолога.
- Дообстеження, консультація суміжних спеціалістів: кардіолога, ендокринолога, за необхідності.
- Психотерапія, яка нарівні з лікуванням антидепресантами допомагає позбутися тривожно-депресивних розладів.
- Заняття з фізичним терапевтом, масаж, що є допоміжними техніками релаксації при тривожно-депресивних станах.
Ефекти від лікування тривожно-депресивного розладу
При наявності тривожно-депресивних розладів, пацієнту необхідно бути готовим до тривалого лікування та активної участі задля подолання своєї проблеми.
Важливим є розуміння того, що такі стани чудово піддаються лікуванню і вже через місяць після початку прийому препаратів (при необхідності) та занять з психотерапевтом, ви відчуєте значне полегшення.
