Мононейропатія

Мононейропатії перш за все класифікують за причинами розвитку.

• Тунельні мононейропатії пов‘язані з компресією (утиском) та ішемією (порушення кровопостачання) периферичного нерву в анатомічно вузьких фіброзних та фіброзно-кісткових каналах. Тунельних мононейропатій велика кількість. Найбільш розповсюджені – це карпальний тунельний синдром, кубітальний тунельний синдром, парестетична мералгія Рота-Бернгардта або хвороба Рота, синдром грушовидного м‘яза (піриформіс-синдром), фібулярний тунельний синдром.
• Посттравматичні мононейропатії, що розвиваються через травмування периферичного нерву. Цей різновид займає друге місце по розповсюдженості захворювання.
• Постінфекційні мононейропатії виникають при інфекційних захворюваннях або вже після одужання. Найчастіше ураження відбувається, якщо інфекція вірусної етіології.

Тільки кваліфікований спеціаліст може встановити точний діагноз та класифікувати таку хворобу як мононейропатія. Лікування призначається лише після проходження всебічного обстеження. План обстеження встановлюється лікарем в індивідуальному порядку.

Основні причини мононейропатії

Найбільш розповсюдженою причиною виникнення мононейропатії являється фізичне травмування, що виникає внаслідок тривалого тиску на нерв, що проходить поблизу поверхні тіла поряд з виступаючими кістками (лікоть, плече, коліно). Ураження нервів нерідко відбувається під час сну. Доволі часто це спостерігається у тих пацієнтів, які прикуті до ліжка, паралізовані та ті, хто знаходиться в стані алкогольного сп‘яніння.

Рідше зустрічаються ушкодження нервових закінчень через:

• невдале використання милиць;
• невірно накладену гіпсову пов‘язку;
• інфекцію, що призводить до ураження нервів;
• тривале перебування в незручному положенні.

Симптоми мононейропатії

Коли людину мучать болі, виникає оніміння та поколювання, існує відчуття печіння в кінцівках, пальцях, турбує м‘язова слабкість, парез, параліч – це все може свідчити про те, що розвивається мононейропатія.

Через своє розташування пошкодження деяких периферичних нервів відбувається частіше. Серед таких є: серединний нерв розташований в зап’ясті, ліктьовий нерв, що проходить біля ліктьового суглоба, променевий нерв розташований в передпліччі та малогомілковий нерв в литці.

Симптоматика залежить від різновиду захворювання.

• Синдром карпального каналу виникає внаслідок утиску серединного нерву, який проходить через зап’ястя, зачіпаючи великий палець. Внаслідок цього виникає оніміння, поколювання та біль в області великого та перших трьох пальцях, іноді з‘являється збліднення шкіри, печіння.
• При паралічі ліктьового нерву з‘являються незвичні відчуття та слабкість в руці. Занедбана хвороба або її тяжкий перебіг може призвести до м’язової атрофії та контрактури кісті.
• Параліч променевого нерву призводить до ослаблення м’язів, що розгинають зап’ястя та пальці. В результаті спостерігається звисання кісті.
• Параліч малогомілкового нерву призводить до послаблення м’язів, що підіймають стопу. Цей вид захворювання найбільш розповсюджений у людей, що прикуті до ліжка та мають худорляву будову тіла.

Спеціалістами медичного центру «Аксіома» використовуються наступні методи діагностики та лікування мононейропатії

• Консультація лікаря-невролога для встановлення діагнозу, пошуку причини захворювання та призначення лікування.
• Консультація ортопеда-травматолога, якщо причиною захворювання є саме патологія опорно-рухового апарату.
• Електронейроміографія, що дозволяє точно встановити який саме нерв уражений, та в якому обсязі.
• Підбір відповідного медикаментозного лікування, немедикаментозних методів та надання рекомендацій зі способу життя.
• Підбір комплексу вправ та заняття з фізичним терапевтом за необхідності.

Ефекти від лікування  мононейропатії

Правильно підібране лікування, в першу чергу, дозволить вирішити основну проблему, наслідком якої стала мононевропатія, а також позбавить вас таких симптомів як: біль, оніміння та поколювання в ураженій кінцівці, збільшить об’єм рухів в ній.